У ніч на 15 липня 2026 року радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов опублікував у Facebook пояснення, чому сигнали повітряної тривоги іноді запізнюються за прильотами балістичних ракет і чому трапляються хибні тривоги. Пояснення з’явилося в Україні на тлі нічних ударів, коли в Києві пролунала серія вибухів.
Що сталося і коли
Допис оприлюднено в ніч на 15 липня 2026 року. За словами Бескрестнова, вся інформація про запуски чи підготовку до них надходить Україні від партнерів, а основним джерелом є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації факту пуску. Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, і час на оповіщення залишається дуже обмеженим.
Чому тривога може оголошуватися без подальшого прильоту
Як пояснив «Флеш», супутники фіксують дії на пускових установках, що передують запуску, тому тривога може оголошуватися навіть без подальшого пуску. Як приклад він навів випадки хибних тривог по «Орєшніку», коли розвідувальні супутники візуально фіксують активність, але запуск не відбувається. Будь-який збій системи може призвести до затримки отримання інформації та запізнення сигналу тривоги.
Що підтверджено за підсумками ночі
- 5 російських балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400 знешкоджені силами протиповітряної оборони;
- 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69 знешкоджені;
- 108 безпілотників знешкоджені.
Серед неуточнених даних: лише одне джерело називає платформою допису Telegram, тоді як Укрінформ і Українська правда цитують Facebook; Українська правда також єдина, що характеризує Бескрестнова як фахівця з радіотехнологій.
Залишити відповідь